Спортсмен ледь не завершив виступ після третього кола кваліфікації. За іронією долі, він програв супернику, якого впевнено перемагав тижнем раніше на попередніх змаганнях. Після цього Максим подався на лакі-лузера (процедура, коли в основну сітку за жеребом проходить спортсмен замість відсутнього з різних причин гравця з основної сітки) і продовжив виступ.
“Коли жереб визначив мене лакі-лузером, я вирішив, що це знак, який не можна ігнорувати, і буду викладатися на повну і навіть більше”, - зазначив спортсмен пресслужбі федерації тенісу Івано-Франківської області.
В першому колі Калабішка у трьох сетах виграв в четвертого сіяного француза. Далі пройшов ізраїльтянина, ірландця і ще одного француза. У фіналі переміг американця Джордана Лі.
“У фіналі я просто робив те, що треба. Робив роботу, як вказав мені тренер. Хоча суперник був дуже хороший. Переміг у півфіналі сильного іспанця”, - розповів Максим.
Максим очікує, що тепер зможе заявлятися на престижніші змагання. Вже наприкінці березня франківець гратиме на черговому турнірі в Іспанії.
Шлях Максима Калабішки до перемоги:
Кваліфікація:
1 коло Калабішка - Benoit GELDOF (Франція) 6-4, 6-2
2 коло Калабішка - Christopher Koumba (Габон) 6-2, 6-1
3 коло Калабішка - Lilian Chidekh (Франція) 2-6, 4-6
Основна сітка:
1 коло Калабішка - Aaron Gabet (Франція) 3-6, 7-5, 6-4
2 коло Калабішка - Itamar Verthaimer (Ізраїль) 6-3, 6-0
чвертьфінал Калабішка - James O'Sullivan (Ірландія) 6-2, 7-5
півфінал Калабішка - Lucas Bazin (Франція) 3-6, 6-0, 7-5
24 лютого 2022 року був четвер.
У цей день вийшов останній номер газети «Галицький кореспондент». Майже весь номер був про війну.
Цей номер ніхто не прочитав. Бо кіоски того дня не відкрилися. Які газети? Усе змінювалося так швидко, що новина втра
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз