Життя солдата-гранотометника обірвалося 6 серпня через травму, отриману на війні.
Віталій з минулого року служив гранатометником у 78 полку десантно-штурмових військ, а до того з 2014 року волонтерив. Він понад сотню разів возив допомогу бійцям у найгарячіші точки і добре знав, що таке війна.
Як йдеться в дописі, після повномасштабного вторгення Віталій не зміг сидіти вдома, тож вирішив взяти зброю до рук і стати на захист Батьківщини.
За два тижні до смерті, в бою під Оріховим, Віталій отримав контузію і черепно-мозкову травму, але помер вдома.
Напередодні військовий повернувся додому з поля бою і наче щось відчував, бо на відпочинок часу вирішив не гаяти та одразу кинувся до справ: почав обдзвонювати друзів, щоб знайти пікапи для побратимів.
Під час зустрічі з волонтерами, Віталій встиг сказати, про що мріє:
"Народ, я все маю, але потрібно допомогти моїм хлопцям з 78 полку, щоб вони змогли врятувати своє життя, бо майже всі автівки ворог знищив під час останнього обстрілу. Треба якнайшвидше організувати збір. Думаєте, у нас вийде?"
Після цього військовий помер наступної ночі.
"Спілка волонтерів Прикарпаття" організовує #донат_пам'яті_Віталія_Дзібія. Усі зібрані кошти будуть перераховані на придбання автівок для 78 полку десантно-штурмових військ ЗСУ.
Ціль: 1 000 000 ₴
Посилання на збір коштів. Номер картки банки - 5375 4112 0773 4547
24 лютого 2022 року був четвер.
У цей день вийшов останній номер газети «Галицький кореспондент». Майже весь номер був про війну.
Цей номер ніхто не прочитав. Бо кіоски того дня не відкрилися. Які газети? Усе змінювалося так швидко, що новина втра
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз