3 місяці вільного часу жінки присвячують волонтерству.
Світлана – слюсар 4 розряду і виконує обов’язки діловода, веде кадрові питання, а ще, окрім того, вона одна з гурту волонтерок, які плетуть шкарпетки для військових.
Про це повідомили на Facebook-сторінці АТ "Івано-Франківськгаз".
Світлана розповідає, що плете з дитинства, а навчила її мати.
Свого часу жінка багато плела для себе. А зараз, коли з’явилась можливість свої вміння застосувати для допомоги ЗСУ, то звичайно, з радістю погодилась.
«Раніше шкарпетки в’язала лише для дитини, але масштабувати досвід виявилось досить легко. Тож коли Сніжана (голова профспілки косівської дільниці АТ «Івано-Франківськгаз») запропонувала в'язати шкарпетки для наших колег-газовиків, які зараз у ЗСУ, погодилась ділитись досвідом з іншими дівчатами», - розповідає Світлана.
Зараз у гурті косівських волонтерок постійно близько 15 дівчат.
Рахунок готових пар шкарпеток йде вже на сотні. 3 місяці вільного часу дівчата присвячують волонтерству.
Шкарпетки плетуть з натуральної вовни найбільш ходових розмірів від 39 до 42.
Світлана особисто сплела вже понад 30 пар шкарпеток. Жінки розповідають, що на виготовлення однієї пари йде день, інколи – два-три, все залежить від кількості вільного часу.
"Відгуки від військових позитивні, кажуть тепло і одразу почуваєшся комфортно", - підкреслює волонтерка.
Також волонтерський актив працівників косівської дільниці АТ "Івано-Франківськгаз" долучаються до різноманітних волонтерських ініціатив: допомагають у виготовленні окопних свічок, а також виготовленні домашньої консервації.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п