За принципової позиції прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури судом апеляційної інстанції залишено без змін вирок суду, яким місцевого мешканця визнано винним у вчиненні замаху на вбивство судді та незаконному поводженні з бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 379, ч. 1 ст. 263, КК України).
Прокурори у суді довели, що в серпні 2020 року засуджений намагався вбити суддю одного із районних судів Прикарпаття.
Чоловік раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а суддя був головуючим у черговій справі щодо нього. Щоб уникнути покарання – позбавлення волі на тривалий строк, відтермінувати винесення вироку та залякати інших суддів – він вирішив убити суддю.
Він слідкував за суддею та встановив місце проживання. Вночі спільно із невстановленою особою закріпив перед гаражем судді вибуховий пристрій – гранату типу «Ф-1», який повинен був вибухнути під час відкриття гаражних ролетів. Однак вибуховий пристрій не здетонував, а був виявлений потерпілим і знешкоджений вибухотехніками.
У грудні 2021 року правоохоронці затримали правопорушника і відтоді він перебував під вартою.
Суд першої інстанції визнав його винним в інкримінованому злочині та засудив до 10 років позбавлення волі. Вирок був ухвалений 23 жовтня 2023 року Долинським районним судом.
Сторона захисту оскаржила вказаний вирок в апеляційному порядку, просила скасувати його та виправдати обвинуваченого.
Заслухавши доводи сторін, Івано-Франківський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури, залишив без задоволення апеляційну скаргу, а покарання, призначене судом першої інстанції, без змін.
24 лютого 2022 року був четвер.
У цей день вийшов останній номер газети «Галицький кореспондент». Майже весь номер був про війну.
Цей номер ніхто не прочитав. Бо кіоски того дня не відкрилися. Які газети? Усе змінювалося так швидко, що новина втра
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз