Старший солдат Анатолій Остапчук останні кілька місяців проходить службу на посаді стрільця взводу охорони роти охорони одного з ТЦК Івано-Франківської області.
Про це розповіли на сторінці Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки.
Чоловік проходив строкову службу, демобілізувався, але відразу після початку повномасштабного вторгнення добровольцем знову вступив до лав Збройних Сил України.
Бойовий шлях військового розпочався в Іноземному батальйоні після чого продовжив службу в зенітно-артилерійському дивізіоні окремої танкової бригади. У складі підрозділу брав участь в боях на Харківщині та Донеччині, захищав місто-фортецю Бахмут. Отримав важке поранення поблизу населеного пункту Дворічна на Куп’янському напрямку, частково втратив слух і довго лікувався в госпіталях.
Захисник не жалкує, що зробив свій вибір. Хоча, каже відверто, що йому дуже неприємно бачити, як змінилося ставлення цивільного населення до військових, які внаслідок поранення несуть службу за місцем проживання.
Незважаючи на те, що має підстави для звільнення, хотів повернутися до своїх побратимів, але стан здоров’я поки не дозволяє йому цього зробити.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу