Безпека відпочинку на воді цього літа стала буквально питанням життя і смерті: від початку купального сезону 2026 року кількість загиблих на українських водоймах з приходом червневої спеки різко пішла вгору. Вода — не єдина загроза спекотного дня біля річки чи озера: поряд із нею йдуть перегрів, сонячні опіки та харчові отруєння. Розбираємо, що показує статистика, як на відпочинок впливає війна і що радять офіційні служби, пише Звістка.

Утоплення: статистика 2026 року

На початок травня, за чотири місяці від початку року, на водоймах загинули 135 людей, серед них 10 дітей; ще 74 особи вдалося врятувати.

Червнева спека стрімко змінила картину. До 25 червня загальне число загиблих від початку року зросло до 276, із них 37 дітей. Лише за тиждень вода забрала 27 життів, дванадцятеро з них — діти, а за одну добу потонули 17 людей, дев’ятеро з яких діти; трагедії охопили одразу 12 областей.

Директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький назвав таку добову кількість безпрецедентною і попередив, що цифри ще можуть зрости. Зростання збіглося з підвищенням температури повітря: рятуючись від спеки, люди масово йшли до водойм.

Причини трагедій типові: купання в неперевірених місцях, переоцінка власних сил, запливання за буї, стрибки у воду з висоти та алкоголь. У комунальному підприємстві «Плесо» наголошують, що на офіційних київських пляжах, де чергують рятувальники, смертельних випадків немає — люди гинуть переважно там, де купатися заборонено.

Як війна змінила відпочинок на воді

Можливість безпечно відпочити біля води сьогодні залежить від регіону і рішень місцевих військових адміністрацій. У західних та центральних областях, віддаленіших від фронту, сезон стартував із початком літа: воду на муніципальних пляжах перевіряють санітарні служби, а на берегах чергують рятувальники. У прифронтових і деокупованих регіонах обмеження значно суворіші.

На Харківщині рішенням Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та районних військових адміністрацій купання у водоймах заборонено через мінну небезпеку та близькість до зони бойових дій.

Пляжі Чорного й Азовського морів, зокрема на Одещині та Миколаївщині, офіційно залишаються закритими через загрозу обстрілів і дрейфуючі міни.

Війна впливає і там, де купатися дозволено. Біля води не завжди є укриття, тож перебувати на пляжі під час повітряної тривоги небезпечно, а в самих водоймах після обстрілів можуть лишатися вибухонебезпечні предмети. Окрема проблема — брак облаштованих місць: за словами Вітовецького, в Україні визначено близько 300 офіційних місць для відпочинку на воді, але рятувальні пости працюють лише на 162 пляжах. Решта відпочивальників ідуть на стихійні водойми, де ризик значно вищий.

Сонце, вода і їжа: інші ризики того самого дня

Небезпека біля води не зводиться до самої води. Той самий спекотний день на пляжі несе додаткові загрози, про які згадують рідше.

Тепловий і сонячний удар

Тепловий удар — це сильне перегрівання організму з підвищенням температури тіла вище 39–40 °C; сонячний удар є його різновидом і виникає від прямої дії сонця на незахищену голову. У групі ризику — малі діти, літні люди, особи з хронічними хворобами та ті, хто змушений бути активним на сонці. Як пояснює завідувач приймального відділення медичної мережі «Добробут» Віталій Бібіков, у спеку це одна з найчастіших причин виклику невідкладної допомоги, а без допомоги стан може закінчитися смертю через аритмію, набряк мозку чи легень.

Розпізнати перегрів можна за високою температурою, почервонінням обличчя, гарячою сухою шкірою, нудотою, блюванням, сплутаністю свідомості чи непритомністю.

Перша допомога:

• перенести людину в тінь або прохолодне приміщення
• зняти зайвий одяг
• фізично охолодити тіло (прохолодний душ, мокрий рушниклід під пахви, до шиї та голови)
• напоїти невеликими порціями води або електролітного розчину

Важлива деталь від лікаря: звичні жарознижувальні тут не допомагають — «працює лише охолодження організму фізичними методами».

Якщо людина знепритомніла, не може самостійно пити чи має задишку, біль у грудях, судоми — потрібно класти її в стабільне бокове положення і викликати швидку.

Щоб не доводити до удару, МОЗ радить уникати прямого сонця з 10-ї до 16-ї години, носити головний убір, пити багато води та обирати легкий одяг із натуральних тканин. В умовах відключень світла, коли немає кондиціонера, лікарі рекомендують удень зачиняти вікна й закривати штори, охолоджуватися водою кілька разів на день, а провітрювати приміщення вночі.

Сонячні опіки

Тривале перебування під сонцем загрожує не лише ударом, а й опіками шкіри. Ультрафіолет ушкоджує клітини шкіри і в довгій перспективі підвищує ризик онкологічних захворювань, зокрема меланоми, — про це нагадують фахівці центрів контролю та профілактики хвороб. Вільний одяг із довгим рукавом захищає краще: деякі тканини навіть мають позначений рівень SPF.

Дітям до року взагалі не варто бувати під прямим сонцем, перші сонячні ванни не повинні перевищувати кількох хвилин, а під час аномальної спеки від засмаги краще відмовитися зовсім.

Харчові отруєння та кишкові інфекції

Спека — ідеальне середовище для збудників кишкових інфекцій, а їжа, що лежить на сонці, лише підвищує ризик. Один зі шляхів зараження прямо пов’язаний із відпочинком біля води — купання в забруднених водоймах і вживання сирої води з річок та озер.

Війна додає ще один чинник: через знеструмлення внаслідок російських обстрілів важче дотримуватися холодового режиму в холодильнику, тож продукти псуються швидше.

Центр громадського здоров’я радить мити руки перед їжею, пити лише кип’ячену чи бутильовану воду, ретельно термічно обробляти м’ясо, рибу та яйця, не залишати готову їжу надовго в теплі й уникати вуличної їжі без належних умов зберігання. На пляжі це означає просте правило: швидкопсувні продукти — лише в сумці-холодильнику, а сумнівне — викидати без вагань.

Поради з офіційних джерел

ДСНС і медики сходяться на кількох базових речах, які щороку рятують життя:

• купатися лише на офіційних, перевірених пляжах, де чергують рятувальники, і не ігнорувати знаки «Купатися заборонено»;
• перевіряти повідомлення місцевої військової адміністрації та центру контролю і профілактики хвороб про дозволені для купання водойми та якість води;
• не заходити у воду після алкоголю і не залишати дітей біля води без нагляду ні на хвилину;
• не стрибати у воду в незнайомих місцях і з висоти — мостів, дамб, обривів;
• ховатися від сонця в найспекотніші години, носити головний убір і пити достатньо води;
• стежити за зберіганням їжі та гігієною рук, особливо у спеку;
• за підозри на утоплення телефонувати 101, а за погіршення стану від перегріву — 103.