В Ростові-на-Дону ворог готує пропагандистів для роботи на тимчасово окупованих територіях з числа колаборантів.
Про це інформують на сторінці Центру національного спротиву.
Для "навчання" росіяни відібрали низку колаборантів з ТОТ, адже наразі в регіоні у місцевих медіа працюють переважно завезені росіяни. Так, ворог має дефіцит місцевих кадрів й планує усунути цю проблему шляхом створення "журналістів", які будуть виконувати суто декоративну роль.
"Місцеві медіа" росіянам потрібні не лише для поширення пропаганди на ТОТ, а й імітації підтримки окупації з боку місцевого населення, адже матеріали "пропагандистів" подаються як думка місцевих.
Також у Центрі спротиву зазначили, що окупанти готують курсантів-розвідників для організації диверсій в Україні.
"Молоде" поповнення російських розвідувальних та спеціальних частин "обкатують" на вбивстві цивільного населення України.
За даними місцевого підпілля, в Курській та Брянській областях до кордону з Україною прибувають підрозділи з різних частин спецназу та розвідки. Характер дій новоприбулих груп вказує, що це в основній масі навчальні роти, які відпрацьовують тренувальні завдання та складають іспити в прикордонні Сумської та Чернігівської областей.
Також, напередодні, в район Глушково до складу ЗС РФ прибула начальна рота 607 центру спеціального призначення Росгвардії (Железноводськ). Відповідний центр сформований у 2018 році шляхом обʼєднання 17 загону спеціального призначення "Авангард" (колишній "Едельвейс") та 242 окремого розвідувального батальйону (Зеленокумськ).
24 лютого 2022 року був четвер.
У цей день вийшов останній номер газети «Галицький кореспондент». Майже весь номер був про війну.
Цей номер ніхто не прочитав. Бо кіоски того дня не відкрилися. Які газети? Усе змінювалося так швидко, що новина втра
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз