Найстаршому зі звільнених захисників вже виповнилося 58 років, наймолодшому – 21 рік.
Ще 130 українських оборонців вдалося визволити з російського полону на Великдень. Про це йдеться на сторінці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Цього разу завдяки зусиллям Координаційного штабу додому повертаються 92 військовослужбовця Збройних сил України, 20 тероборонців, 11 нацгвардійців, троє прикордонників, по двоє представників Військово-морських сил та Державної спеціальної служби транспорту.
Усі врятовані Захисники – рядові та сержанти. Більшість з визволених воїнів захищали Україну на Бахмутському та Соледарському напрямках, а також на Запоріжжі, Херсонщині, Луганщині.
48 зі 130 звільнених сьогодні оборонців вважались зниклими безвісти. Частина з урятованих мають поранення, числені контузії та втрачені кінцівки. Також звільнено з полону двох рідних братів, які воювали в районі м. Бахмут.
За минулий тиждень команді Координаційного штабу вдалося визволити з неволі ворога 230 українських воїнів.
"Усі вони зможуть відсвяткувати Паску. Разом з усією країною ми вітаємо врятованих Захисників на рідній землі та не припиняємо зусиль для звільнення всіх полонених українців", - йдеться в дописі штабу.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п