За скоєне затриманому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Працівники поліції затримали зловмисника, який завдав смертельного ножового поранення своєму сину. Фігуранта затримано в процесуальному порядку та поміщено до ізолятора тимчасового тримання.
Про це повідомляє поліція Івано-Франківської області.
Вчора, 17 листопада, близько 15:00 калуські поліцейські отримали повідомлення від медиків про констатацію смерті 43-річного мешканця села Сівка-Калуська Калуської територіальної громади. На тілі чоловіка були ножові поранення.
За вказаною адресою виїхала слідчо-оперативна група, слідчі слідчого управління та експерт-криміналіст. На місці події поліцейські встановили, що між 73-річним батьком та сином виник побутовий конфлікт, у ході якого старший чоловік схопив ніж і завдав декілька ударів у область грудної клітки родичу. Від отриманого поранення 43-річний потерпілий помер на місці події.
Поліцейські вилучили на місці події знаряддя злочину - ніж. Фігуранта правоохоронці затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та помістили до ізолятора тимчасового тримання.
Наразі вирішується питання про повідомлення зловмиснику про підозру за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) Кримінального кодексу України.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п