Військовослужбовець 3 прикордонного загону Владислав Дерев'янко добровільно обрав службу в аеророзвідці, прагнучи працювати з технологіями, які стали невід'ємною частиною сучасної війни. Та один із бойових виходів на Донеччині ледь не коштував йому життя, пише Галицький кореспондент з посиланням на Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.

До лав прикордонників Владислав приєднався у грудні 2024 року. Після навчання він опанував роботу з безпілотниками Mavic та Matrix 4. За півтора року служби виконував завдання з повітряної розвідки, працюючи практично безперервно — у режимі двогодинних змін вдень і вночі.

Під час одного з бойових виходів на Донеччині позиції його підрозділу потрапили під потужний ворожий обстріл. Попри небезпеку, Владислав узяв на себе відповідальність за молодших побратимів, допомагаючи їм зберегти спокій та організовано діяти під час атаки.

Унаслідок вибуху уламок влучив військовому в п'яту, роздробивши кістку та розірвавши сухожилля. Незважаючи на важке поранення, на адреналіні він зміг пробігти близько 800 метрів до сусідньої позиції.

«Я тоді не відчував нічого. В мене адреналін просто шарашив. Була думка тільки заховатися. Я сам не знав, що так бігати вмію», — пригадує Владислав.

Під час евакуації ситуацію ускладнювала активна робота російських засобів радіоелектронної боротьби. Через це дрон, який мав супроводжувати евакуаційну машину, втрачав зв'язок уже на невеликій висоті. Вивезти поранених вдалося лише завдяки ризику водія, який діяв під обстрілами.

Після поранення Владислав переніс чотири операції, кожна з яких тривала близько шести годин. Два місяці він провів з апаратом Ілізарова, а загальна реабілітація триває вже пів року.

Попри пережите, військовий не планує залишати службу. Після одужання він хоче опанувати безпілотники літакового типу, зокрема комплекс «Лелека», і продовжити виконувати бойові завдання вже на новому рівні.

Наразі прикордонник проходить реабілітацію у відомчому медичному центрі та готується до повернення до служби.