На завершення заходу біля меморіальної дошки колеги та рідні Захисника висадили кущі калини як символ увіковічнення пам’яті про Героя Олександра Переведенцева.
Про це на своїй сторінці повідомив міський голова Калуша Андрій Найда.
Відкриття меморіальної дошки в пам'ять про Героя Олександра Переведенцева об’єднало сьогодні рідних Захисника, побратимів, співробітників, скорботну громаду на подвір’ї Філії ПАТ Прикарпаттяобленерго «Калуський РЕМ».
Воїн світла Олександр Переведенцев розпочав свою діяльність у галузі енергетики ще у 1997 році. Саме тоді чоловік став частиною команди «Прикарпаттяобленерго». Спочатку працював електромонтером лінійної бригади Калуського РЕМ, а згодом старшим інспектором ВК ТВЕ Філії «Західна».
Із червня 2015 року до серпня 2016 Олександр гідно та віддано давав відсіч окупантам у зоні АТО, добровольцем доєднавшись до лав 59 бригади 11 окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». І навіть на фронті як справжній енергетик стояв на захисті світла. Коли через безперервні бойові дії та артилерійські обстріли були пошкоджені лінії електропередач, бійці батальйону «Київська Русь» охороняли стратегічний об’єкт до повного відновлення роботи.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Герой знову не міг стояти осторонь біди, що прийшла в Україну. Тож із березня 2022 служив у лавах 71 єгерської бригади у складі десантно-штурмових військ ЗСУ.
Пройшовши найгарячіші точки війни, був демобілізований наприкінці 2023 року. Доля розпорядилася так, що Герой поповнив лави Небесного Війська. 1 червня 2024 року Олександр Переведенцев раптово помер від серцевого нападу.
Представники компанії АТ «Прикарпаттяобленерго» вручили символічні подарунки родині покійного Захисника.
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному