Загинув Андрій Павлюк 8 серпня 2022 року неподалік населеного пункту Зайцеве під час мінометного обстрілу.
В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку загиблому військовому Андрію Павлюку. Про це на своїй сторінці інформує міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Пам’ятний знак розташований на будинку, де проживав захисник – на Довженка, 8. Тут зібралися рідні, близькі, сусіди та побратими. Кожен згадує командира відділення взводу легендарної десятки Андрія Павлюка як сміливого та справедливого захисника.
«Це весела, мудра людина. Наставник для молоді. Він завжди, де хто молодий зробить помилки, він завжди наведе на шлях істинний. Він гарним був командиром взводу вогневої підтримки, це дуже відповідальна посада. Завжди виконував дуже гарно свої обов’язки, тобто до роботи відносився дуже серйозно. Все було в хорошому вигляді», - каже побратим полеглого Героя Андрія Павлюка Дмитро Вітохін.
52-річний Андрій Павлюк став на захист Батьківщини ще в часи проведення АТО. Тому, коли ворог відкрито розпочав окупацію України, знову пішов до війська. Звільняв з побратимами села Житомирщини та Чернігівщини, згодом воював у Бахмуті, де дістав уламкове поранення.
«Тато мені завжди обіцяв: «Доця, все буде добре. Там молоді хлопці, я їм потрібен». - Він на них дивився як на своїх синів. Він був батьком найкращим у світі. Чесний, добрий, такий, що тримав дисципліну, такий, що підтримував, коли потрібно. Таким, що я горджуся, що я його дочка»,- розповідає донька загиблого Героя Андрія Павлюка Христина Рибак.
«Ми вшановуємо пам'ять різними способами. Звання «почесного громадянина», анотаційними дошками, книгами та алеями слави. На жаль, кількість загиблих росте, ми розуміємо, що сьогодні треба зберегти пам’ять, треба всім іванофранківцям показати, якою ціною дається відносний спокій, український тил у нашому Івано-Франківську. А найголовніше – це допомагати нашому війську, щоби була перемога», - підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
24 лютого 2022 року був четвер.
У цей день вийшов останній номер газети «Галицький кореспондент». Майже весь номер був про війну.
Цей номер ніхто не прочитав. Бо кіоски того дня не відкрилися. Які газети? Усе змінювалося так швидко, що новина втра
НЕзбагненний простір». Саме його до Івано-Франківська привезла художниця Галина Новоженець. Чи можна простір вмістити у кілька полотен? Чи можна його збагнути?
«Мить сьогодні – це чутливість мистецтва серед мороку війни відчувати час і утверджувати образи світла і гармонії. Моя кольорова гама – це вияв внутрішнього стану душі, як спогад про загублений рай», - так Михайло Дейнега означив те, що він творить зараз