Сьогодні, 7 жовтня, заступниця голови обласної військової адміністрації Людмила Сірко, перебуваючи в закладі охорони здоров’я Івано-Франківщини, разом із представниками громадської організації «Ротарі-клуб м. Івано-Франківськ», прикарпатськими дітьми та дітьми внутрішньо переміщених людей урочисто передали патріотичні футболки для військовослужбовців Збройних Сил України.
«Обласна військова адміністрація співпрацює із одним із наших міжнародних донорів, зокрема громадською організацією «Ротарі-клуб м. Івано-Франківськ». Ця громадська організація реалізувала важливі проєкти щодо надання необхідної гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним людям та забезпечення їх житлових приміщень електрогенераторами, - зазначила Людмила Сірко. - Зараз ми допомагаємо реалізувати їм ще один проєкт. Дітки розмальовували патріотичними малюнками футболки для військовослужбовців. Ці футболки із патріотичними малюнками намальовані дітьми з великою любов’ю до Батьківщини та прагненням до Перемоги. Вважаю, що це надзвичайно цінні подарунки, зроблені малечею власноруч. Діти вручили футболки вдячності за захист нашої країни військовослужбовцям, які зазнали поранення та зараз знаходяться на лікуванні та реабілітації».
У рамках патріотичного проєкту прикарпатські діти та діти внутрішньо переміщених людей розмальовали 200 футболок патріотичними малюнками.
Посадовиця побажала усім військовослужбовцям, які знаходяться на лікуванні та реабілітації, якнайшвидшого одужання та Перемоги.
Проєкт поєднав теплоту дитячих сердець з їх бажанням допомогти нашим воїнам. Багато дітей відгукнулося для участі у проєкті та багато з них хочуть продовжити його реалізовувати.
Патріотична ідея буде впроваджуватися й надалі, оскільки тепла дитяча енергія наближатиме Перемогу нашої країни, а футболки допоможуть хлопцям Збройних сил України одужувати швидше.
Зауважувалося, що такі арттерапевтичні заходи допомагають дітям впоратися зі своїми внутрішніми тривогами, переживаннями, дають їм відчуття важливості для наших захисників, також і того, що вони роблять усе необхідне для перемоги України.
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному