Після тяжкої хвороби відійшов у засвіти Василь Нагірняк (1961-2026) — прозаїк, публіцист, журналіст, краєзнавець, член Національної спілки письменників України та заслужений журналіст України. Він був лауреатом низки літературно-мистецьких премій і багато років присвятив творчій та громадській діяльності на Верховинщині, пише Галицький кореспондент.

«Він був талановитою, позитивною та відповідальною людиною, яка багато зробила для розвитку журналістики, літератури й краєзнавства рідного краю. Ще нещодавно Василь Нагірняк організував 12-й фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем» на Верховинщині. Він став останнім для організатора. Важливість таких людей здебільшого усвідомлюють, коли вони відходять. Світла пам’ять про Василя Нагірняка назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, цінував і працював поруч із ним», — написав літературознавець Євген Баран.

Василь Нагірняк народився в селі Торговиця — батьківщині письменника Леся Мартовича. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. У 1987–2004 роках працював кореспондентом, заступником редактора та редактором районної газети «Верховинські вісті». У 1990-1992 роках редагував газету «Гомін Карпат», а в 1992-1997 роках був головним редактором культурно-мистецького етнографічного журналу «Писанка». Із 2017 року очолював альманах «Писанка».

У 2004 році Василь Нагірняк розпочав роботу начальником відділу з питань внутрішньої політики Верховинської райдержадміністрації, а також обіймав посаду заступника голови районної ради з гуманітарних і соціальних питань. Упродовж багатьох років залишався активним учасником культурного життя краю.

Автор творів «Во славу Золотого Тризуба», «Стихія води і грому», «Орфей Собору Нації» та ін.

Письменник також упорядкував книги «Гуцульські співанки» Р. Кулика, «Гуцульські новелі» О. Манчука та «На дні озера» П. Шекерика-Доникового. За його ініціативи у Верховині створили Музей книги про гуцулів і Гуцульщину.

Творчий доробок Василя Нагірняка відзначили літературно-мистецькою премією імені Марійки Підгірянки, літературними преміями імені Василя Стефаника, Леся Мартовича та Тараса Мельничука.

Василя Нагірняка згадують як талановиту, позитивну й відповідальну людину, яка багато зробила для розвитку журналістики, літератури та збереження культурної спадщини Гуцульщини.