Сьогодні, 26 листопада, в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів.
До поминальних заходів долучилися і представники обласної та місцевої влади Прикарпаття, зокрема, заступники голови обласної державної адміністрації Богдан Футерко, Людмила Сірко, керівник апарату обласної ради Михайло Королик, військовослужбовці Збройних Сил України, рятувальники, поліцейські та громадськість міста.
У Меморіальному сквері міста відбулася поминальна акція "Дзвін пам'яті". Хвилиною мовчання вшанували усіх загиблих українців. Священнослужителі відправили поминальну панахиду за всіма невинно убієнними.
«У цей день ми поминаємо жертв штучного голоду в Україні 1932-1933 років, молимося за упокій воїнів, які гинуть щодня, згадуємо жертв Небесної Сотні, - тих, які віддали своє життя за волю і незалежність нашої держави. Голодомор є знаковим проявом тривалого геноциду на українській землі, який у двадцятому столітті нищив культурну еліту, селянство, духовенство та призвів до 15 мільйонів жертв», - розповів, звертаючись до присутніх Богдан Футерко.
Посадовець зауважив, що геноцид українського народу триває й сьогодні. Цілий світ бачить як Росія системно нищить український народ, не маючи сил перемогти на полі бою, ця терористична країна воює із цивільним населенням. Вбиває людей, руйнує житло, лікарні, школи, ракетними ударами знищує енергетичну та опалювальну систему нашої країни.
«Пам’ять про Голодомор, Майдан та сучасні виклики об’єднують усіх українців заради Перемоги. І ми вистоїмо і переможемо!», - наголосив Богдан Футерко.
Керівники обласної влади вручили нагороди родинам захисників, які загинули під час виконання бойових завдань на фронті.
Учасники поминального заходу поклали квіти до хреста пам’яті жертв комуністичних репресій та запалили свічки пам’яті жертвам голодоморів.
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному