Дворічна судова суперечка між мешканцями села Угринова, що межує із Івано-Франківськом, і головою сільської ради Романом Терешкуном завершилася перемогою селян. Та чи допоможе це повернути законним власникам роздерибанені війтом гектари сільськогосподарської пайованої землі, на якій виросли розкішні котеджі, готелі, ресторани?
Ще цього місяця невеличке гірське село Мислівка Долинського району може збільшитися на 210 га за рахунок горганських лісів урочища «Йожефсталь». Рішення прийматимуть депутати обласної ради на черговій сесії.
Охочих «освоїти» мальовничі гектари в долині Свічі поруч із вершинами Великий Пустошак і Великий Горгулят вишикувалася чимала черга. Інвестори обіцяють ледь економічне диво в окремо взятому районі. Тим часом скептики застерігають від масштабного земельного дерибану.

В Долині точаться суперечки про водойму в середині міста: що це - озеро чи став? Ціна питання - декілька десятків гектарів землі вздовж автотраси на перетині трьох областей. Міський голова Володимир Гаразд не приховує, що статус штучної водойми дозволить вдвічі зменшити охоронні зони довкола Долинського озера і залучити інвестора для розбудови відпочинкової інфраструктури. Опоненти мера побоюються, що став можуть приватизувати.
Івано-Франківська обласна прокуратура буде цікавитися діяльністю, яку проводив на території недобудованого форельного заводу директор державного рибного господарства.
Уже впродовж двадцяти років біля села Березівка під Івано-Франківськом займаються створенням господарства з розведення струмкової та райдужної форелі. За проектом, розробленим ще у радянський час, будівництво та облаштування форельного заводу мало коштувати державі понад два мільйони радянських карбованців.
Землю під реалізацію проекту в поймі річки Бистриця Надвірнянська у той час передали в користування обласній держрибінспекції. Кошти для будівництва, за проектом, повинен був виділити калуський "Хлорвініл" як відшкодування за екологічні збитки, завдані цим підприємством живності прикарпатських водойм. Початок будівництва було заплановано на листопад 1989 року, орієнтовний термін його завершення - початок 1992 року. Щороку з рибного господарства до споживачів повинно було надходити 100 тонн товарної форелі, а ще мільйон штук вирощеного тут малька мало йти на зарибнення гірських річок. Але великим планам не судилося збутися. Чому?

Уряд виділив 6 млрд. грн. зі Стабфонду на безкоштовне оформлення й видачу державних актів на земельні ділянки до кінця року
На що лише не здатні українські політики заради рейтингу. Особливо напередодні виборів. Особливо, якщо в політика є владні важелі і вплив на бюджет. Тоді фантазії такого діяча загрожують стати реальністю для дуже широких верств населення. І закон - не перепона. Вона працює, закони відпочивають.
Минулого тижня десятки мешканців села Угринів, що межує з обласним центром, взяли в облогу будівлю сільради. На стінах розвісили плакати з гаслами «Угринів без Терешкуна!», «Орденоносець Терешкун, поверни землю пайовикам!», «Руки геть від вчительських паїв!» тощо. Сам угринівський війт Роман Терешкун завбачливо поспішив у відпустку, а інших працівників сільради пікетувальники до приміщення не впускали, чергуючись і тримаючи облогу цілодобово. Міліціонери, які прибули на місце події, розганяти натовп переважно пенсійного віку селян не ризикнули.

Протистояння угринівчан з сільським головою, яке триває вже чотири роки, здається, наближається до розв'язки. На переговори з протестувальниками у п'ятницю, 7 серпня, прибули представники обласної й районної прокуратури. Та хоча пікетувальники визнають, що блокуванням сільради самі порушують закон, але іншого способу привернути нарешті увагу правоохоронців до кількарічного беззаконня в селі вже не знаходять.
Мешканці Угринова погрожують перекрити автошляхи на Калуш і Галич, якщо їхній війт Роман Терешкун не припинить дерибанити сільські землі
Криза заморозила український земельний ринок - і легальний, і тіньовий. Кількість операцій купівлі-продажу, як і відведення ділянок, за оцінками прикарпатських учасників ринку, зменшилася на 70%, ціна - приблизно вдвічі. Але земельні апетити окремих місцевих князьків не здатна приборкати навіть глобальна економічна катастрофа. Чого вже сподіватися від правоохоронних органів, управлінь земресурсів і земінспекції.

Пересічним громадянам залишається покладатися лише на власні сили. Або ж терпіти. Але й терпець уривається.
У неділю, 5 липня, урвався терпець мешканцям приміського Угринова. Люди зібралися на громадські слухання. За словами учасників зборів, вони впіймали свого війта Романа Терешкуна на земельних махінаціях і фальшуванні рішень сільради. Вкотре.
Угринівчани роками шукали справедливості у владних коридорах, судах, намагалися навіть легально відкликати Терешкуна з посади. Марно. Цього разу попередили востаннє: якщо війт не припинить безсоромний земельний дерибан, візьмуть сільраду в облогу, перекриють автотраси на Галич і Калуш.
Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента»
Хто створює й зберігає можливості для дерибану землі
Ви вже отримали землю? Ні? То напишіть заяву до місцевої ради. Якщо станеться диво, у вашій власності безоплатно опиниться, очевидно, найперспективніший в Україні актив. Якщо ні – з’явиться мотив поцікавитися, кому ж роздає землю місцева рада.
Земельні питання довкола Івано-Франківська не дають можливості збудувати об'їзну автодорогу для транзитного транспорту.
На Івано-Франківщині посадовці за гроші гектарами роздають землю.
Черговий "земельний" хабар задокументували нещодавно співробітники УБОЗ УМВСУ в Івано-Франківській області. Як стало відомо, в Рожнятівському районі правоохоронці викрили у хабарництві трьох посадових осіб районної ланки. Державні службовці за своє сприяння у виготовленні документації та виділенні земельної ділянки на території одного із сіл зажадали від підприємця 3200 доларів США. Бізнесмен претендував на ділянку площею близько одного гектара для ведення будівництва.