Вони сіють пшеницю, ріпак, кукурудзу. Відкривають кав'ярні і спа-центри. Розпилюють деревину, виробляють паркет, шпон, меблі. Пральні машини і кабелі. Вирощують породистих голубів. І - ви не повірите - навіть яхти будують. Вони - це іноземці, які ризикнули інвестувати в бізнес на Прикарпатті: поляки, німці, австрійці, італійці, араби, турки, французи, американці, росіяни...

Минулої п'ятниці, 18 вересня, депутати Івано-Франківської обласної ради після затятих суперечок і з другої спроби надали ТОВ «Буркут» у користування 8,2 тис. га мисливських угідь на 49 років.

Після недавнього скандалу з трагічним полюванням Лозінського в лісах Кіровоградщини передбачити, що частина обласних обранців спробує попіаритися на гарячій темі, було неважко. Тим більше, рішення по «Буркуту» - безпрецедентне для Прикарпаття: вперше мисливські угіддя пропонувалося надати на 49 років, а не на 15 років, як зазвичай, і без погодження місцевої районної ради.

Понти дорожчі за гроші. Цей радянський афоризм блатного походження досить точно відображав барвисту дійсність періоду «первісного накопичення капіталу». Але не тільки. Для українського бізнесу він став фатальним, задавши йому стратегію розвитку на роки. Так понти стали не тільки предметом споживання вітчизняних скоробагатьків, а й продуктом виробництва...

За результатами кампанії з декларування доходів громадян за 2008 рік, яка закінчилася 1 квітня, в Івано-Франківську налічується шестеро офіційних мільйонерів.

«В Україні бути легальним мільйонером, – поділився клопотами з журналістом “ГК” один “нелегал”, – невигідно – занадто великі податки доводиться платити і відразу виникає інтерес до твоєї персони у кримінального світу»...

Лікеро-горілчаний завод ТОВ „Станіславська торгова компанія” вийшов на ринок України два роки тому. За цей час підприємство зарекомендувало себе як потужний і перспективний виробник. Його продукція — горілки торгових марок „Франківська”, „Цісарська” і „Прикарпатський бальзам”, — отримала визнання в Україні й за кордоном. Підприємство враховує пріоритети споживачів і готує для них елітні горілки та інші новинки.

Івано-франківські пожежники отримали від мерії й забудівників міста подарунок — нове авто з висотною пожежною драбиною. В нинішній ситуації автомобіль можна вважати пам’ятником нереалізованим амбіціям місцевих будівничих.

Під тиском торгівців цього понеділка міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус поставив кому після «не можна», але поправити мера може суд або міськрада.

Рішення Івано-Франківської міської ради від 2 грудня про продаж земельної ділянки площею майже 1 га під речовим ринком на Новгородській, 39 схвилювало підприємницьке середовище. Торгівці пікетували міськвиконком і вели перемовини з міським головою.
У цій ситуації, як вже інформував «ГК» у попередньому номері, зіткнулися інтереси підприємців, власників ринку і міста. Торгівців приватизація території ринку лякає, оскільки люди підозрюють, що приватну ділянку можуть забудувати. А це для них означає перенесення кудись на околицю і врешті втрату роботи. Мерії приватизація потрібна, бо це 3 млн. грн. до міського бюджету. Власникам ринку – ТОВ «Мальва» – придбання ділянки дало б можливість у подальшому заощадити на платежах за землю: земельний податок обходиться втричі дешевше, ніж оренда, яку вони платять вже 8 років. Як узгодити інтереси трьох сторін без шкоди для кожної зокрема? Пошуки відповіді на це питання розділили торгівців на два табори.

Івано-Франківська міськрада продала земельну ділянку під речовим ринком на Новгородській за 3 млн. грн. Торговців поки що обіцяють не чіпати.

Минулого четверга, 27 листопада, коли депутати міськради саме вмощувалися на свої місця у сесійній залі, дві сотні працівників речового ринку ТОВ «Мальва» злагоджено скандували дещо незручне й задовге для хорового виконання прізвище міського голови Івано-Франківська. «Анушкевича! Анушкевича!» – урізали торговці останній склад прізвища мера для збереження ритму. Один з депутатів ради, який припізнився на пленарне засідання, пояснював по телефону колезі, що під «білим домом справжня революція».
«Кілька років тому, коли у власників закінчувався договір оренди ділянки, вони точнісінько так само прийшли і вимагали продовжити договір, – пригадував цей депутат. – Я їм казав: ми виділимо вам землю, створіть колективне підприємство, будете незалежні. А вони: нє, ви продовжуйте договір, а з власниками ми розберемося самі. А тепер знову те саме. Тільки зараз вони куплять землю – і людей виставлять. План забудови вже готовий». У порядку денному 35 сесії міської ради питання про продаж ділянки площею майже 1 га на Новгородській, 39 стояло під номером 31.