Недавно уряд запропонував парламенту законом зобов’язати вищі навчальні заклади набирати студентів за результатами незалежного тестування. Це зробить неможливим повернення до старої практики екзаменів, співбесід та творчих конкурсів, якими університети та інститути дуже часто прикривали хабарі. Шкода лише, що уряд продовжує ігнорувати іншу сумнівну практику —  прийом студентів в обхід конкурсів і балів. На підставі пільг.
„Пільги під час вступу до ВНЗ збережуться тільки для сиріт”. „Вакарчук скасував майже усі пільги для абітурієнтів”. «Міносвіти зняло привілеї для вступу до ВНЗ у 2009 році». Ці заголовки ЗМІ минулої осені радували багатьох. Хоча є лише частиною правди.
Повну дає порівняння «Умов прийому до вищих навчальних закладів», що були затверджені Міністерством освіти та науки на цей і на минулий рік. Цього року там немає пункту, який давав академіям, університетам, інститутам, ПТУ та коледжам право приймати поза конкурсом: золотих та срібних медалістів; нагороджених похвальною грамотою; тих, хто пройшов довузівську підготовку у закладі, куди подав документи.
Чи багато таких абітурієнтів були прийняті на безкоштовні місця минулого року? За даними Міносвіти, медалістів минулого літа вступило 21,5 тисячі. Це 15% від усіх зарахованих за держзамовленням. Даних про абітурієнтів із грамотами або довузівською підготовкою у міністерстві немає. І тепер зник сенс їх рахувати. А ось усі інші пільги – їх більше десятка – лишилися. Навіть додалися.

Чому ці пільги лишилися?
Залишити право позаконкурсного вступу учасникам олімпіад – це свідоме рішення Міносвіти. Усі інші пільги передбачені постановами уряду та законами України. Тобто міністерство не має повноважень їх скасувати. На тій осінній прес-конференції Іван Вакарчук це зауважив, але ці слова міністра освіти більшість журналістів не почули.
Минулого року громадська організація «Опора», яка одночасно і підтримує, і контролює перехід до незалежного оцінювання знань, закликала уряд та парламент скасувати пільги. «Опора» навела наступну історію-приклад з останньої вступної кампанії.
Абітурієнт, який отримав на тестах 197 балів (з 200 можливих) з української мови та літератури, 194 – з математики, 199 – з географії, подав документи на географічний факультет Київського національного університету імені Шевченка на спеціальність «туризм». І отримав відмову. У приймальній комісії мотивували відмову тим, що державне замовлення вже укомплектоване «пільговиками».
Як відреагували політики? Андрій Гевко, координатор освітніх програм «Опори»: «Жодної реакції, жодного поданого законопроекту. Вони не ризикують піти на непопулярний крок». Хоча історія того хлопця – не його особиста проблема. Про це свідчать оперативні дані Міносвіти про результати двох останніх вступних кампаній, що були надані на наш запит.

Скільки пільговиків?
Ми виокремили з цих даних лише пільги, що діятимуть і цього року. Зараховано до академій, університетів, інститутів, ПТУ та коледжів:

 
Це мало чи багато? Держзамовлення минулого літа забезпечило 145 тисяч безкоштовних місць. Тобто кожне десяте було отримано поза конкурсом. Повторимося, це якщо не враховувати абітурієнтів з медалями, грамотами та свідоцтвом про проходження підготовки у цьому ВНЗ. І в середньому по країні. А пільговики, як і більшість молодих людей, насамперед подавали документи до престижних ВНЗ. І вступали до них.
Не справа журналістів оцінювати справедливість пільг. Можна хіба що поставити запитання. Яка різниця між дітьми шахтарів, що загинули на шахті Засядька, і дітьми шахтарів, що загинули на інших шахтах? Чому перші мали право вступити поза конкурсом на будь-яку спеціальність, а другі – лише на гірничі? І взагалі, яка логіка у звільненні пільговиків від конкурсу? Чи не є логічнішим надавати їм, наприклад, перевагу при рівності балів з «непільговиками»? Що є доброго у тому, що молоді  люди з кращими знаннями не потраплять цього літа до престижних університетів, поступившись бюджетними місцями одноліткам з гіршими знаннями лише тому, що останні мають пільги? Справедливість отримання яких інколи теж під запитанням.

Скільки довідок є справжніми?
«900 доларів», – каже на умовах анонімності один параолімпійський чемпіон про можливість купити довідку про інвалідність. Минулого літа Міністерство охорони здоров’я перевірило усі такі довідки по медичних ВНЗ. Сталося це після історії у Львівському національному університеті імені Данила Галицького. Його ректор Борис Зіменковський називає пільги дірками і дурницями: «Людина до нас поступала з 600 балами. 600 балів (максимально можливий результат на тестах – автори)! Але зарахована вона 58-ою. 600 балів! Вона зарахована 58-ою, і до неї – з маленькими балами пільговики! Поза конкурсом, ну, все, що за законом там передбачено».
Про це дізнався міністр охорони здоров`я Василь Князевич. І призначив перевірку усіх 296 довідок про інвалідність, що відкрили абітурієнтам бокові двері до медичних закладів. Так стверджує Олександр Волосовець, член комісії МОЗ, яка робила цю перевірку. Тоді МОЗ оголосив, що знайшов тільки три нечесних довідки.
Інформація для батьків, які готові купити «пільгові» довідки своїм дітям. Після цієї перевірки Князевич запропонував Вакарчуку зробити те саме по всіх навчальних закладах. Міністр освіти погодився. У грудні його міністерство передало МОЗу 2561 довідку про інвалідність. Саме в ці дні перевірка йде під керівництвом обласних управлінь охорони здоров`я. “Якщо будуть встановлені нові випадки, люди втратять пільги”, – каже представник МОЗ.
Що робити батькам, які прагнуть, щоб їхні діти потрапили до університету згідно з балами, які будуть чесно зароблені на тестуванні? МОН обіцяє зробити максимальну прозорість за допомогою системи «Конкурс» (Інтернет-сторінка www.vstup.info). По кожному ВНЗ там обіцяні дані про кількість заяв, що будуть подані на безкоштовні місця і на вступ поза конкурсом; про максимальну, середню та мінімальну суму балів із конкурсних предметів тощо. Також МОН відкриє «гарячу лінію». Минулої кампанії «Опора» визнала цей телефон працюючим.
І ще нам всім варто цікавитися, як правоохоронні органи карають тих, хто видає нечесні довідки.

Скільки балів набрали правоохоронці?
З трьох нечесних довідок, що були викриті МОЗом, дві були подані до того самого Львівського  університету, третя – до Донецького національного університету імені Горького. Львівські довідки були видані у самому Львові, донецька – у сусідній Макіївці.
«За дорученням Генеральної прокуратури прокурорами Донецької та Львівської областей перевірена законність встановлення інвалідності цим особам, – відповіла на наш запит Генпрокуратура. — З’ясовано, що органами праці та соціального захисту посвідчення про інвалідність видавалися на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій за результатами медичних обстежень, які фактично не проводилися».
«Донецька справа» зараз розслідується управлінням міліції Кіровського району Макіївки. «Львівська справа» вже двічі закривалася і двічі поновлювалася місцевими прокуратурами.
«Свідомо» отримало копії прокурорських постанов. Щоб не розголошувати таємниці слідства, ми не наводимо прізвищ та деталей. Історія – за цими документами – була такою. Обидві довідки видала лікарсько-консультативна комісія тієї самої поліклініки Львова – №4. Першу довідку – у червні, другу – у липні минулого року, тобто під час вступної кампанії. У прокурорських постановах йдеться, що обидві довідки були видані без належної перевірки документів про хвороби і без ретельного обстеження претенденток на їхнє отримання.
Але спочатку прокуратура Личаківського району, потім – прокуратура усього Львова відмовили у порушенні кримінальних справ проти членів комісії, що видали довідки. «Враховуючи, що не здобуто достатньо доказів умислу», – як пояснила прокуратура Львова. При цьому в отриманих документах говориться, що папери, на підставі яких лікарі четвертої поліклініки встановили інвалідність, зникли або привласнені невідомими особами. За фактом підробки та привласнення одного з них у листопаді була порушена нова кримінальна справа.
Ми будемо далі слідкувати за цією темою. Право молодих дівчат та хлопців чесно змагатися за вищу освіту варте цього.

Ольга АЙВАЗОВСЬКА, Єгор СОБОЛЄВ,
бюро журналістських розслідувань „Свідомо”
для «Галицького кореспондента»