Намагаючись перекрити банківський кредит позиками у приватних осіб, 58-річна мешканка приміського села потрапила у фінансову пастку і позбулася новозбудованої садиби, в якій, окрім неї, проживають її син, невістка та малолітня внучка.

У четвер, 9 лютого, минув термін добровільного виселення із житла, який на виконання рішення судів був визначений Долинським відділом державної виконавчої служби для мешканців садиби в селі Оболоні, що на околиці міста Долини. 58-річна жінка, її син, невістка та 6-річна внучка тепер змушені або переселитися на вулицю, або повернутися в однокімнатну квартиру в райцентрі, в якій вже проживає сім'я її іншого сина - ще троє осіб. Відстояти своє право проживати у власноруч збудованому будинку в селі цій родині через суд не вдалося.

«Ми з чоловіком почали будувати свій дім у селі Оболоні ще в 1998 році, і за вісім років він був майже повністю викінчений, там залишилися тільки зовнішні облицювальні роботи, - розповідала репортерові «ГК» мешканка і недавня власниця будинку пані Ганна. - Грошей для цього нам у той час забракло, тож ми наважилися взяти кредит у банку - 100 тисяч гривень під заставу власне цього будинку. За нашими розрахунками, упродовж трьох років ми могли б погасити такий кредит - чоловік мав добре оплачувану роботу нафтовика у Сибіру, у мене був стабільний заробіток на комунальному підприємстві в Долині, син також працював. Але через рік обставини сильно змінилися - чоловік потрапив в аварію і потребував лікування, підприємство, на якому я працювала, збанкрутувало, і я залишилася без роботи...».

Минуло півтора року, і банківський кредит став непосильним тягарем для позичальників. У них не було можливості навіть гасити щомісячні відсотки, в результаті борг перед банком сягнув понад 200 тисяч гривень. Виникла реальна загроза втратити своє помешкання - будинок загальною площею понад 270 квадратних метрів, який тільки-но вдалося довести до пуття. Телефонні дзвінки з банку та візити банківських працівників додому вселяли дедалі більшу тривогу. Зрештою, боржники вирішили, що виходом із ситуації стане ще одна позика, яка дасть можливість достроково погасити банківський кредит разом із відсотками. А далі - буде як буде...

«Ми були в тупику, жоден банк такого кредиту нам уже б не дав, - бідкалася Ганна. - Тоді знайомі порадили звернутися до таких людей в Івано-Франківську, які дають гроші в борг на короткий термін. На франківському базарі мене познайомили з таким собі Миколою, який погодився видати мені необхідну суму на два місяці під 30 відсотків. Я не мала куди діватися і погодилася на цю пропозицію».

Тоді жінка ще не здогадувалася, що потрапила на гачок лихварів, які вже так просто не відпустять свою жертву. Вона залишила позикодавцям, які втрьох приїхали до неї додому, машину «Опель-Вектра» у заставу, під розписку отримала у них необхідні гроші, щоб закрити кредит у банку і повернути собі документи на будинок.

Але, виплутавшись із кредитної кабали в банківській установі, жінка опинилася перед необхідністю повертати ще більший борг (з врахуванням відсотків) приватним особам. Коли минав призначений для повернення позики термін, жінка зрозуміла, що їй необхідно знову позичати гроші. І тут до неї зголосилися інші несподівані позикодавці, які запропонували ще більш вигідні умови кредитування - на чотири місяці під 10 відсотків річних.

«Я так зрозуміла, що ці люди були знайомі з тими, в яких я позичала гроші першого разу, - розповідала обдурена жінка. - Вони самі підійшли до мене, сказали, що погасять мій борг перед Миколою та його приятелями, я зможу у нього забрати свою машину, а гарантією повернення позики їм має стати належний мені триповерховий будинок».

Про те, якими були усні домовленості між цими людьми щодо повернення позики, відомо лише зі слів пані Ганни, яка, потрапивши у фінансову скруту, вимушено звернулася до підпільних лихварів. Вона ж запевняє, що у травні 2008 року її вмовили нотаріально оформити фіктивний договір купівлі-продажу будинку на підставну особу, яка через чотири місяці шляхом ще одного удаваного перепродажу мала повернути цю нерухомість її синові. Той, у свою чергу, мав отримати під цей будинок нову довготривалу позику в банку і в такий спосіб повернути позичені в лихварів гроші з процентами. Шляхом такої багатоходової комбінації родина позичальників сподівалася виплутатися з боргів, які тягнуться за ними вже шостий рік...

Але наприкінці 2008 року грянула фінансова криза. Банки припинили видавати кредити фізичним особам. Курс гривні до долара значно виріс, гроші почали знецінюватися. Час, відведений лихварями на повернення боргу, швидко минув, горе-боржників поставили на лічильник і в листопаді 2008 року пред'явили до сплати кругленьку суму - 160 тисяч доларів. Позичені в банку сто тисяч гривень на штукатурку стін через два роки обернулися для цієї родини майже мільйонним боргом перед приватними лихварями.

Згодом позикодавці перестали вести переговори про повернення грошей. На жінку та членів її родини вони подали до суду від імені особи, яка, згідно з договором купівлі-продажу, стала власником їхнього будинку. Суд взяв до уваги належно оформлений нотаріусом документ, в якому стверджувалося, що «умови договору відповідають реальній домовленості сторін, договір не носить характер фіктивного та удаваного правочину». Рішення про виселення пані Ганни та її рідні не вдалося оскаржити ні в Апеляційному, ні у Верховному суді.

Під час судової тяжби, яка тривала до минулого року, родина боржників стала жертвою ще й корисливого адвоката, який пообіцяв передати хабар суддям і таким чином залагодити цю справу. «Він підійшов до мого сина в коридорі суду і сказав, що треба дати 3 тисячі доларів у районний суд, і 5 тисяч - в Апеляційний, - розповідала жінка. - Ми запідозрили щось недобре і повідомили про вимагання хабара в правоохоронні органи. Під час передачі частини грошей адвоката затримала міліція, цими днями порушена проти нього кримінальна справа за шахрайство має слухатися у суді».

Тепер пані Ганна, яку разом із родиною повинні от-от примусово виселити з її будинку, сподівається, що й проти підпільних лихварів, які наживаються на чужій біді, так само буде порушено кримінальну справу. За її словами, вона вже зверталася з приводу їх незаконної діяльності у прокуратуру. Але поки що на її звернення не було жодного реагування.

Богдан СКАВРОН