Ще якийсь рік тому ринок житлової нерухомості Івано-Франківська приваблював активністю й зростанням цін. Нинішню ж ситуацію нерідко називають стагнацією. Чи справді так? Яка причина? Скільки це може тривати? І що робити людям, які мають потребу в житлових квадратних метрах і відповідні гроші для цього? Відповіді на ці питання пропонує голова правління Асоціації працівників будівельної галузі Івано-Франківська Ярослав Бартків.

– Це близько до правди, коли кажуть про стагнацію на ринку нерухомості, — каже Ярослав Бартків. — І ріелтори, і будівельники відзначають падіння продажу житла на первинному й вторинному ринках. Але справа не тільки в попиті, це  лише одна з ланок закільцьованого економічного ланцюжка, яка прямо впливає на інші. Цю ситуацію івано-франківські забудівники прогнозували ще в середині минулого року.
– Наскільки впали показники франківської будіндустрії у 2008 році?
Торік криза не встигла помітно позначитися на будівельній галузі міста. Якщо судити з показників, справи були не такі вже й кепські. Хоч і попередніх темпів зростання вже не спостерігалося. Все ж у 2008 році прийнято в експлуатацію 1926 квартир загальною площею майже 140 тисяч квадратних метрів, тоді як рік перед тим — відповідно 1852 квартири площею майже 139 тисяч кв. м.
Проблема в іншому — торік розпочато дуже мало нових проектів, і це матиме негативні наслідки у наступні роки.
– Які причини нинішньої будівельно-житлової рецесії?
Я це пов’язую передусім з обмінним курсом гривні, замороженням депозитів і зупинкою кредитування юридичних і фізичних осіб. Малозрозумілі речі, які нині відбуваються в економіці й банківській сфері, дезорієнтують громадян. А люди тим часом ще мають кошти для придбання житла: десятки тисяч наших земляків, якщо не сотні, продовжують працювати за кордоном. Та й, здається мені, представники середнього класу ще мають можливості для поліпшення своїх житлових умов. 
– Невже стало невигідно купувати житло чи вкладати вільні кошти в нерухомість, як про це тепер нерідко можна почути в ЗМІ?
Я ніколи не піддавав сумніву аксіому, що результати своєї праці найкраще передавати нащадкам у вигляді золота або нерухомості. Ось комусь нині здається, що житло знецінюється. Але це тимчасовий і порівняно незначний спад цін, а завтра, яке настане через лічені місяці, квадратні метри стануть ще дорожчими, ніж були донедавна. На неминуче подорожчання собівартості будівництва житла, а отже, і на зростання його ціни вказує, зокрема, нинішнє здорожчання газу, від чого залежить вартість будівельних матеріалів — від цементу й цегли до металопрокату й залізобетону.
Ще раз повторюю: вже в другій половині 2009 року на ринку нерухомості в Івано-Франківську відчуватиметься дефіцит нових житлових площ. Адже наше місто для задоволення попиту в житлі мало б щороку будувати 400 тисяч кв. м помешкань, а в набагато сприятливіші за нинішній роки здавали в експлуатацію не більше 150 тисяч кв. м.
Ще відчутніший дефіцит нового житла буде в 2010 році. Гадаю, всім зрозуміло, що це призведе не до чергового падіння цін на квартири, а навпаки — до їх зростання. Житло ніколи не було неліквідним товаром. Тому ті потенційні покупці, які сподіваються ще більшого обвалу цін на житло й далі зволікатимуть з купівлею квартир на первинному ринку, мають дуже великий шанс опинитися в програші, бо ринок поверне свої позиції. Як на мене, вже давно не було такого сприятливого моменту для придбання «квадратів» у новобудовах нашого міста, як нині.

Розмову записав Степан ПЕТРІВ