Село Волова – присілок Старий Грунь – полонина Бубинецька – по траверсу гори Габорянської – полонина Веснарка – гора Грегіт – полонина Крами – полонина Ротило – гора Ротал – потоком Жовнірським, а тоді потоком Кізі – знову Волова. Переміщення в просторі перетворилося на переміщення в часі. У перші дні листопада редакція «ГК» з друзями рушила Верховинщиною, а потрапила – в серпень: щільна зелень смерек над щирим золотом випалених трав, щедрість тепла і світла не залишили жодного шансу лінійній логіці календаря. Бо так гори схотіли.
Усі Карпати були наші: зі скелястого Ротала повністю відкривалася Чорногоріська стіна від Петроса до Попа Івана, Горгани – від декоративних косівських гір за спиною до Хом’яка, Синяка й Довбушанки, ледь виднілися залиті світлом вершини Свидовця по праву руку від Петроса, а ліворуч від Попа Івана проступали лагідні обриси Чивчино-Гринявського хребта