Руслан Гусак - депутат Івано-Франківської міської міської ради, голова міської організації Єдиного Центру - про ризики, перед якими Івано-Франківськ постане у другому півріччі 2009 року, способи їх подолання й підстави для обережного оптимізму.

- На останній сесії міськради депутатский корпус і мерія продемонстрували дуже незвичну для франківців єдність. Чи можна сподіватися, що дворічне протистояння між командою міського голови і депутатами залишилося в минулому й надалі, напередодні непростого другого півріччя, що буде консолідована й і плідна робота міської влади?

Давно треба було відкинути політику в господарських питаннях. Міська рада - не місце для політичних шоу, це орган, який повинен перейматися питаннями життєдіяльності міста. Мешканцям байдуже, яка політична сила вивозитиме сміття, ремонтуватиме дороги чи подаватиме гарячу воду. Головне - щоб сміття вивозилося, дорогами можна було проїхати і з кранів текла вода.

На мою думку, підстави для протистояння зникли ще в травні 2008 року, коли Конституційний суд фактично скасував імперативний мандат. Політичні лідери втратили важіль тиску на депутатів... Після цього протистояння ще тривало за інерцією, але нарешті пішло на спад. Зверніть увагу: ключовим питанням минулої сесії був дозвіл для «Теплокомуненерго» на позику в 40 млн. грн. Це питання господарське, його немає сенсу політизувати. Питання стояло руба: чи отримає місто ліміти на газ? Відповідь є: отримає.

- Можна посперечатися, наскільки позика для ТКЕ - суто господарське питання. Кредит під 18% річних «залатає» поточні проблеми, але, зрештою, може виявитися непідйомним для міста, при цьому віддавати його доведеться вже новій владі, а точніше навіть - громаді.

Сьогодні нове керівництво ТКЕ розробляє стратегію розвитку підприємства, зокрема, підприємство буде жорсткіше працювати з боржниками. У ТКЕ ж є 56 млн. дебіторської заборгованості (бюджетних установ, населення), тобто запас міцності існує. І його треба задіяти, це головне завдання нового керівника. Важливо, щоб нове керівництво діяло делікатно, бо в часи кризи люди надто обмежені в грошах. Важливо також, щоб не росли тарифи для населення. Хоча цього й вимагає МВФ від України. Але якщо нове керівництво ТКЕ зуміє втримати тариф і одночасно покращити якість послуг, думаю, люди погодяться, що розраховуватися за тепло потрібно. А крайнощів ми не допустимо.

Я впевнений, ми можемо сподіватися на оптимістичний сценарій з газом і теплом у Франківську після зміни керівництва ТКЕ. Сьогодні там фаховий очільник. Якби залишився попередній, я мав би сумніви, чи отримали б ми ліміти на газ.

- Однією рукою міська влада зичить десятки мільйонів для ТКЕ, іншою - видає сотні дозволів на автономне опалення, зменшуючи для ТКЕ клієнтську базу. Це не видається протирічливим?

Я вважаю, що на ринку повинна бути конкуренція. Якщо ТКЕ дпропонуватиме якісні й недорогі послуги, люди самі робитимуть вибір на його користь. Досі були завищені ціни і неякісні послуги. Якщо ріст цін зупиниться і якість покращиться, мешканці всерйоз задумаються, чи варто відключатися від централізованого опалення. В усьому ж світі централізоване опалення працює й користується попитом. Централізоване опалення в Європі дешевше, ніж індивідуальне. І якщо ця модель запрацює і в нас, люди не ставатимуть учергу за автономкою. Бо в кінцевому результаті вона все одно виявиться дорожчою. Газ неминуче стане дорожчатиме. Подивіться, що вже відбувається в селах. Там люди починають відмовлятися від газу і повертатися до опалення дровами і вугіллям. Ми повинні зрозуміти, що заради енергетичної незалежності, треба навчитися заощаджувати на енергоносіях.

- Кредит ЄБРР «Водоекотехпрому, 40 млн на ТКЕ з «Ощадбанку», кредит ЄБРР для ТКЕ, щомісячні позики на виплату зарплати бюджетникам... Місто влізає в величезні борги. Вам не здається, що попереду вже маячитть реальна загроза локального дефолту?

Думаю, у нас таки є запас міцності, і місто вийде з цієї ситуації. Якщо послуги насленням будуть оплачуватися, комунальне господарство встоїть. Зрештою, умови кредитів досить поблажливі.

До речі, на сьогодні кредитний рейтинг міста покращений. Та й криза ж не вічна. Вона, навіть за найпесимістичнішими прогнозами, триватиме не більше 2-3 років. А це саме той період, коли за взятими позиками місто буде сплачувати відсотки, а тіло кредиту ми будемо погашати пізніше. За цей час, я впевнений, зможе піднятися і традиційний локомотив місцевої економіки - будівельна галузь. Вона відновиться і встане з колін. Тому й бюджет зобов'язання перед кредиторами витягне.

- Взагалі,у місті є люди, здатні планувати розвиток Івано-Франківська не на 1-2 роки вперед, а бодай на період, на який беруться позики?

Я знаю таких людей, можливо, не всі вони зараз у владі, але вони є. Повірте, існує коло людей, які думають про місто навіть не на завтра, а на післязавтра.

- Суттєвий фактор ризику - наближення виборів: у багатьох місцевих діячів неодмінно з'явиться спокуса політизувати поточні господарські питання заради політичних дивідедів на виборах міського голови. Як цей ризик мінімізувати?

Згоден, це реальна загроза. Вирішити її можна було б радикально - зміною виборчого законодавства. Я завжди був і залишаюся прихильником мажоритарки, що стосується органів місцевого самоврядування. Сьогодні люди навіть не знають, хто ж їх захищає в місцевій раді. Бо голосують за партії. А мали б обирати свого депутата, з якого могли б спитати, якого могли б відкликати.

- В кожному разі очевидно, що новий міський голова, хто б ним не став, отримає дуже важкий спадок. Як вважаєте, є в місті серед потенційних кандидатів особа, що зможе дати раду з містом у 2010 році?

Надто багато в питанні виборів міського голови залишається «якщо». Чи відбудуться вибори взагалі в березні 2010 року? У скільки турів? Чи відбудуться дочасні вибори до парламенту? Хто стане президентом? А щодо претендентів, які вже заявлені на міського голову, то є серед них і професіонали, і посередні кандидатури. Час ще є, щоб з'явилися й інші висуванці. Вирішальне слово все одно за мешканцями міста.

- Яка позиція Єдиного Центру у місті? Партія висуватиме свого кандидата чи підтримає когось?

Це вирішить конференція міської організації, думаю, вже у вересні. Ми себе не збираємося виявляти в місті обклейкою електропор, як Свобода, чи маханням прапорами, як УНП, чи масовим завішуванням Франківська білбордами, як БЮТ. І це називаєься роботою? Але ж люди вже навчилися думати і розрізняти агітацію й реальну роботу. Ми працюємо - допомагаємо людям вирішувати щоденні справи: суперечки з ЖЕО, ремонти, конфліктні ситуації... Ми робимо нехай малі, але дуже потрібні кроки.

- В такому разі: а чи не ризикнув би Руслан Гусак балотуватися на посаду міського голови?

Залишимо на разі це питання відкритим. Рішення прийматиме міська партійна організація. Я ж кажу, ми можливо матимем і свого кандидата на посаду міського голови.

Розмовляв Тарас ВАСИЛЬЦІВ