В'їжджаючи до Галича з боку Івано-Франківська, важко не помітити праворуч від шосе шеренгу новеньких п'ятисекційних цегляних будинків під червоною металочерепицею. Ці будинки, зведені в стилі популярних на Заході таунхаузів, утворюють найновішу в районному центрі вулицю - Донецьку. Вона з'явилася восени минулого року, коли саме за спонсорські кошти донеччан тут почали будівництво житла для потерпілих від липневої повені. Втім, вулиця може не пережити й першу свою річницю.

Минулого тижня 20 родинам галичан, які мають ось-ось вселитися у квартири, надійшли листи з попередженням про можливий демонтаж їхнього житла. Листи підписані керівниками шести підрядних організацій, які спорудили будинки. Виявляється, влада, що зобов'язалася дофінансувати будівництво, протягом року так і не спромоглася розрахуватися з виконавцями робіт. Доведені до межі банкрутства підприємці кажуть, що вже не бачать іншого виходу, окрім як розібрати будівлі, демонтувати обладнання й виставити все, що можна, на продаж.

Цього вівторка кількадесят мешканців вулиці Донецької навідалися до голови Галицької РДА Григорія Івасишина з вимогою захистити їхні права на житло. При цьому до забудовників галичани ставляться без ворожості. «Ми не маємо претензій до підприємців, - запевняли люди, - вони нам збудували хати, але свою проблему з владою хай вирішують самі, а ми будемо вирішувати свою. Вона у нас одна - ми досі не може вселитися».

Справа в тому, що рівень готовності житла - 80%, здати його в експлуатацію неможливо. Підрядні ж організації - шість підприємств, з якими районний відділ капітального будівництва рік тому уклав договори на будівництво, - не тільки не отримали грошей на завершення об'єктів, з ними повністю не розрахувалися й за виконані роботи. Загальна сума боргу - 1 млн. 10 тис. грн. Сума начебто й не вражає, але за мірками райцентру для невеликих приватних фірм це вбивча недоїмка. Шляхетна справа допомоги потерпілим від стихії може стати для підприємств останньою.

Як розповідає Борис Костюк, керівник ФГ «Хутро», що згідно з договором встановлювало санвузли в квартирах, через нерозрахунки влади у підприємства виник такий дефіцит обігових коштів, що довелося призупинити все виробництво. Розрахуватися з постачальниками сантехніки довелося з власних коштів. Своїх 317 тис. грн. за чесно зроблену роботу підприємство терпляче чекає вже півроку.

«17 липня ми офіційно звернулися із запитом до облдержадміністрації, - розповідає Борис Костюк. - Заступник голови ОДА Юрій Бодоряк обіцяв відповідь через 10 днів, потім через 15... Ми прийшли ще раз - через 20. Він нас похвалив, подякував, потиснув руки - і відповіді так і не дав досі. А ми чекати більше не можемо: постачальники подають на нас позови, ми не можемо вчасно заплатити кредити, податки, зарплату робітникам. Якось так виходить, що одних від потопу врятували, а інших втопили».

Генпідряднику - МПП «Алекс» - влада боргує 421 тис. грн. Підприємство виконувало основні будівельні роботи - від фундаменту до покрівлі. «Лише за металочерепицю ми винні 160 тис. грн. З дня на день чекаю судового позову від постачальника», - зазначив директор МПП Олексій Марковський. - Ми думали звертатися з позовом до суду, справа ж однозначно виграшна, попередили про це керівника відділу капбудівництва, а той лише відказав, що гроші дає обласна влада, а в нього забрати нічого - лише один комп'ютер і стара «Нива».

У безперспективності з'ясування стосунків з владою в суді особисто переконався Богдан Коржак, директор ДП «Електробуд ЗАТ «СПМК-577». «Ми подали позов, слухання призначили на 18 серпня. Представники відділу просто його проігнорували. Вони, певно, і на друге, і на третє не з'являться, а коли ми виграємо, рішення буде виконуватися ще з рік», - розводить руками Богдан Коржак, його підприємство монтувало електромережі на об'єкті й встановлювало лічильники. «Що нам лишається в таких умовах? Тільки ті лічильники знімати й шукати покупців. Мене самого постачальники обладнання вже поставили на лічильник», - каже пан Богдан.

Наразі підприємці підготували ще одного листа до голови РДА Г. Івасишина й голови ОДА М. Палійчука, в якому нагадали про суму заборгованості й пригрозили судом. Не надто сподіваючись на конкретну реакцію чиновників, попередили мешканців про можливий демонтаж. «Ми б не хотіли вдаватися до такого, тому і чекали так довго.

Але, може, як почнемо демонтувати, влада тоді схаменеться?» - сподівається Борис Костюк.

Зустріч з головою РДА оптимізму підприємцям не додала. «Ви ж розумієте, що як тільки кошти якісь поступають, ми їх не тримаємо, одразу виділяємо... А як грошей нема... Будемо звертатися до голови ОДА, а ні, то їхати в Київ. Коли будуть гроші - прогнозувати я не можу, - зізнається Григорій Івасишин. - Ви ж знаєте, така дурна практика в нас була і є, на жаль. Вже завтра я йду до губернатора. Це ж не районний бюджет, не наші гроші, ми що змогли - вже дали».

Наразі заручниками «дурної практики» влади кидати на гроші платників податків залишаються і підприємці, і 20 галицьких родин. Зостається сподіватися, що керівник уряду, яка минулого року так невтомно піарилася на повені, вирішить, що скандал, яким може обернутися ця ситуація, напередодні виборів їй не потрібен. І кошти на ліквідацію стихії таки дійдуть на Прикарпаття в повному обсязі.

Андрій СОВА