Івано-Франківська обласна прокуратура буде цікавитися діяльністю, яку проводив на території недобудованого форельного заводу директор державного рибного господарства.

Уже впродовж двадцяти років біля села Березівка під Івано-Франківськом займаються створенням господарства з розведення струмкової та райдужної форелі. За проектом, розробленим ще у радянський час, будівництво та облаштування форельного заводу мало коштувати державі понад два мільйони радянських карбованців.

Землю під реалізацію проекту в поймі річки Бистриця Надвірнянська у той час передали в користування обласній держрибінспекції. Кошти для будівництва, за проектом, повинен був виділити калуський "Хлорвініл" як відшкодування за екологічні збитки, завдані цим підприємством живності прикарпатських водойм. Початок будівництва було заплановано на листопад 1989 року, орієнтовний термін його завершення - початок 1992 року. Щороку з рибного господарства до споживачів повинно було надходити 100 тонн товарної форелі, а ще мільйон штук вирощеного тут малька мало йти на зарибнення гірських річок. Але великим планам не судилося збутися. Чому?

Благі наміри рибоводів щодо створення під Івано-Франківськом розплідника форелі збіглися в часі з розвалом Радянського Союзу й утворенням на його руїнах кволої Української держави. Той час був справді "золотим" для багатьох теперішніх скоробагатьків. Саме тоді наживався стартовий капітал для власного бізнесу, який, мабуть, не випадково супроводжувався зникненням з карти української промисловості великих колись підприємств.

Кажуть, що левову частку робіт із облаштування форельного господарства біля села Березівки, поряд з Черніївським водозабором, таки було виконано. Принаймні, на понад 20 гектарах колишнього гравійного кар'єру колгоспу "Правда" з'явилися ставки, в яких мала б плодитися і розмножуватися форель. Сюди також були завезені необхідні для створення потужного (з радянським розмахом) рибного господарства будівельні та комплектуючі матеріали. Зокрема, планувалося звести тут лабораторний корпус, інкубаторний цех, гаражі, склад кормів, насосну станцію, водонапірну башту.

Знову за старе

Цими днями репортерові "ГК" вдалося виявити на цій території тільки металеву будку з претензійним написом "Державне підприємство "Березівсько-Хотимирський рибгосп". Поруч - один поверх якоїсь цегляної незакінченої новобудови невідомого призначення. Попри заборонний напис, який застерігає від полювання та рибальства на території рибгоспу, на березі одного зі ставків зручно вмостилися люди з вудками. Кажуть, водяться тут щуки, окунь, коропи. Форелі поки що ніхто не впіймав. Подейкують, що за можливість порибалити треба заплатити 20-25 гривень. Жодних касових чеків чи квитанцій рибалкам не видають, тому доводиться вірити їм на слово.

На межі рибгоспу та садово-городніх товариств, розташованих на березі Бистриці, видно недавні сліди роботи бульдозера. Самої техніки ніде немає, на березі струмка лише мирно відпочивають дачники. "Десь два тижні тому тут почалися якісь роботи, - розповіли репортерові "ГК" власники дачних ділянок. - З цього потічка вибирали шутр, щоб поглибити водойму. Казали, що керівник рибгоспу збирається облаштувати тут ще один ставок для якогось форельного господарства. Він наказав перекрити прохід до річки з боку дач, затягнувши нашу фіртку у сітчастому паркані колючим дротом і обмастивши його шміром. Коли ми почали обурюватися, він сказав, що це його приватна територія і ми не маємо права сюди заходити".

...Насправді, згідно з документами, користувачем земельної ділянки, на якій тепер розташоване ДП "Хотимирський держрибгосп", як і двадцять років тому, вважається обласна рибінспекція. Державний акт на право користування землею був виданий цій установі 1992 року для... будівництва форельного риборозплідника. Ймовірно, в документі мова йшла про завершення робіт, розпочатих у радянські часи. Щоправда, ні довершувати старе, ні розпочинати нове на початку 90-х рибоводи не поспішали. Той переломний період української історії був багатий на інші спокуси. З'ясувати, як тоді розпоряджалися отриманим з радянських часів "форельним" спадком, напевно, не зможе тепер жодна ревізія.

Навіть перелік майна, який у той час належав до недобудованого форельного заводу, уже важко встановити. Повінь, яка пройшла тут навесні 1996 року (кажуть, що для того, щоб не затопило Березівку, на одній з дамб навіть довелося проводити вибухові роботи), дозволила внести певні корективи у звітність. Але, кажуть, ще у 2000 році тут було чимало будматеріалів та різних корисних у господарці пристроїв.

"Форельного заводу як такого тут ніколи не було, - розповідав репортерові "ГК" тодішній керівник обласної держрибінспекції Руслан Коцаба. - Були труби стопками, сваї, плити, перекриття. Це все кудись почало зникати, коли почався в Івано-Франківську будівельний бум. Але на той час власником цього майна вже була не рибінспекція, а інші структури, які також підпорядковувалися Державному департаменту рибного господарства України".

Як розповів Руслан Коцаба, територія недобудованого форельного заводу завжди перебувала в зоні інтересів його попередника на цій посаді Йосипа Катеринчука. Власне підписами старшого інспектора рибоохорони Катеринчука рясніє проект будівництва форельного розплідника, датований ще 1989 роком. На сьогоднішній день Йосип Катеринчук виконує обов'язки директора державного підприємства "Хотимирсько-Березівський рибгосп", яке було створене у 2001 році і якому невдовзі департамент рибного господарства своїм наказом дозволив користуватися цією земельною ділянкою.

Складається враження, що пан Катеринчук справді одноосібно хазяйнував на цій території впродовж останніх двадцяти років. Не дивно, що наприкінці липня цього року в розмові з дачниками він назвав цю територію своєю приватною власністю. Правда, цими словами директор рибгоспу висловив, радше, свою претензію, а не законні права на володіння тим, що він "пристарав" собі ще з радянських часів.

Безмежні ставки

...Історія цієї земельної ділянки у приміській зоні Івано-Франківська і господарювання на ній колишнього старшого рибінспектора області, а нині керівника державного рибгоспу, мабуть, ніколи не випливла б на скаламучену поверхню, якби не конфлікт на межі з власниками дачних ділянок. Наступного дня після того, як за вказівкою Йосипа Катеринчука дачникам було перекрито доступ до річки, у садово-городніх товариствах "Червона рута", "Сантехнік" та "Будівельник" відбулися загальні збори, на яких було прийнято звернення до голови ОДА Миколи Палійчука та голови облради Ігоря Олійника.

Дачники поскаржилися на самовільні і безконтрольні, на їхню думку, земельні роботи, які проводяться на річці поруч із їхніми садового-городніми ділянками. "Ці роботи проводяться Катеринчуком Й.І та Уточкіним А.П., які стверджують, що ця територія і річка - їхня приватна власність і що вони будуть робити те, що їм потрібно, - йдеться у зверненні дачників до керівництва області. - Вони постійно погрожують членам товариств, що річку, на якій відпочиває біля 600 сімей, буде огороджено і поставлено охорону із псами. Крім того, члени кооперативів стурбовані тим фактом, що протягом останніх років постійно ЗІЛами та КрАЗами вивозять шутр із території біля дамби річки Бистриці в районі водозабору, що призвело до руйнувань природного ландшафту та дачних доріг".

Передати це звернення до влади погодився присутній на зборах член садово-городнього товариства "Червона рута", депутат обласної ради Олег Дащенко. Паралельно він зробив запити до контролюючих органів з вимогою встановити законність та ефективність господарювання Йосипа Катеринчука на згаданій земельній ділянці.

Одразу ж вдалося встановити, що дозволу від управління охорони природного середовища на проведення робіт на березі Бистриці, які супроводжувалися вибіркою шутру, директор рибгоспу не отримував. Екологічна інспекція (протокол №01165 від 7 серпня цього року) навіть показово покарала керівника підприємства Йосипа Катеринчука за проведення гідротехнічних робіт без проектної документації, наклавши штраф у розмірі 85 гривень (до речі, одна машина піщано-гравійної суміші коштує вдесятеро більше - авт.).

Згодом надійшла відповідь від Тисменицького районного управління земельних ресурсів, яка підтверджує належність цієї земельної ділянки обласній держрибінспекції і описує складні внутрівідомчі оренди, які тривали тут останніх кілька років. Найперше, згідно з цим документом, ще у 2000 році ставки опинилися в підпорядкуванні Івано-Франківського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного господарства, а через півроку потрапили під опіку його структурного підрозділу - ДП "Хотимирсько-Березівський рибгосп", який очолив Йосип Катеринчук. А в липні 2006 року державний рибгосп вирішив передати землі водного фонду площею 20,2 га в оренду спеціалізованому фермерському рибоводному господарству "Форель", яке створив і очолив знову ж таки пан Катеринчук. Проте жодна з перелічених структур так і не виготовила документацію на земельну ділянку і не отримала Державного акта. Згідно з актом приймання-передачі державного майна від 4 лютого 2009 року, стави було повернуто на баланс ДП "Хотимирсько-Березівський рибгосп".

...Минулої п'ятниці, 14 липня, на позачерговій сесії обласної ради з ініціативи Олега Дащенка було одностайно підтримано депутатський запит, під яким стоїть підпис 21 народного обранця, до обласного прокурора Миколи Гошовського. Депутати вимагають прокурорського реагування щодо господарської діяльності Йосипа Катеринчука. Зокрема у запиті йдеться про тисячі кубометрів піщано-гравійної суміші, вибраної і вивезеної з території, яка "безпосередньо межує з захисними протипаводковими дамбами", про перекритий проїзд польовою дорогою, якою "десятками років користувалися селяни ближніх сіл", про дренажний рів, виритий поряд з лініями електропередач, який загрожує їх руйнуванням, про початок будівництва складів на земельній ділянці "без права власності чи оренди на землю та без жодних дозвільних документів".

"Ці всі озера робляться заради землі і вибірки шутру, - підсумував у розмові з репортером "ГК" депутат обласної ради Олег Дащенко. - Так, тут було намагання зробити розплідник форелі, були спеціальні пристрої для цього, устаткування. Де вони поділись? Нехай слідство тепер з'ясує".

Богдан СКАВРОН

"ГК" продовжує стежити за розвитком подій довкола недобудованого форельного заводу і запрошує оприлюднити свою думку з цього приводу директора ДП "Хотимирсько-Березівський рибгосп" Йосипа Катеринчука.