Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Галицького кореспондента»

Що буде з гривнею? Чи надовго стабілізувався курс? На жаль, навряд чи. Проблеми, які призвели до його обвалу, далі чекають на вирішення.
«Рівновага дуже хитка з великою кількістю ризиків». Так описує ситуацію один з високопосадовців Національного банку, який погодився допомогти нашим читачам зрозуміти ситуацію.
Які з чинників, що обвалили гривню восени минулого року, знову їй загрожують?

Чи вирівняли ми баланс?
Україна значно більше імпортувала, ніж експортувала. Це була фундаментальна причина обвалу курсу. Ми виробляємо та експортуємо метал і зернові, а завозимо… Перелік нескінченний. Автомобілі, газ, нафту, побутову техніку й хімію, комп’ютери, одяг, взуття. Як каже головний критик НБУ, фінансист Сергій Яременко – починаючи з зубної щітки.
Наприклад, за минулий рік Україна купила товарів на 17 млрд. доларів більше, ніж продала за кордон. Тому 60-відсоткове падіння курсу – це як температура 40, якою організм – економіка – відреагував на наше бажання споживати, не заробивши. І, як часто буває, після високої температури, хвороба відступила.
Високий курс долара і згортання банківського кредитування зробили недоступними багато імпортних товарів. Насамперед, автомобілі. За підрахунками НБУ, імпорт машин та обладнання з початку року впав на 4 млрд. доларів порівняно з першим кварталом 2008-го. І тепер країна купує приблизно ж стільки товарів, скільки і продає. До цього треба додати валюту від послуг іншим країнам – передовсім за транспортування газу. Тому на цей та наступний роки центральний банк прогнозує нульовий або навіть плюсовий баланс зовнішньої торгівлі.
Сподіваєтесь, проблему знято? Аж ніяк! Обвалом курсу економіка суворо нагадала українцям: неможливо жити заможно лише на старих домнах та Богом даних чорноземах.

Чи ми повернули валютні борги?
Потік кредитів із Заходу чотири роки дозволяв нам не помічати, що ми більше завозимо, ніж вивозимо. Гривня навіть укріплювалася. Але це було життя в борг. Зовнішня заборгованість банків за цей період зросла в чотирнадцять разів – з 3 до 42 млрд. доларів! Підприємств – майже втричі – з 15 до 43 млрд. доларів!
Саме по собі кредитування не є зле. Це – кров економіки. А іноземні кредити є дешевшими. Але одна справа, коли гроші беруться для побудови нових цехів, виробництва нових продуктів. І зовсім інша – коли банки спрямовували їх на кредити населенню для придбання імпортних же ж машин та побутової техніки. Автомобілі та телевізори не заробляють грошей. Фактично, ми пили та гуляли в борг.
Що найгірше – у валютний борг. Позичальники брали на себе не лише ризик не заробити на повернення кредиту, але й ризик, що борг збільшиться через подорожчання валюти. Що і сталося.
Будемо справедливі – Національний банк України не регулює обігу доларів та євро. Він може лише впливати на курс, купуючи або продаючи валюту зі своїх обмежених резервів. Інше питання, чи професійно він це робив. Але покладати на нього всю відповідальність за те, що кредит у 100 тисяч доларів тепер означає не п’ятсот, а вісімсот тисяч гривень, нечесно. Позичальники добровільно, хоча, мабуть, не усвідомлено, брали на себе валютні ризики. Тепер багато хто з нас ой як це усвідомлює.
Чи ця проблема вирішена? Лише почали. З одного боку, в нові борги більшість підприємств та банків, не кажучи вже про людей, не влізають. Це легко – хто їм тепер дасть? Позики зараз отримують лише банки з іноземним капіталом – від материнських банків за кордоном (щоб «дочки» не впали у важкий період відтоку вкладів). Приблизно для цього ж Міжнародний валютний фонд дає кредити НБУ.
Для всіх інших проблема постала у повний зріст –  час платити. Саме вона була першою торпедою нижче ватерлінії, наприклад, для банку «Надра». Минулого тижня валютний зовнішній кредит не зміг сплатити Перший український міжнародний банк. Ця ж загроза нависла над десятками підприємств і десятками тисяч власників квартир або машин. Вони стараються. З початку кризи загальний зовнішній борг України скоротився на 4 млрд. доларів. Але залишилося повернути 101 млрд.. З них не менше 20 млрд. – протягом найближчих 12 місяців.

Для повернення зовнішніх позик боржники купують валюту. Причому більше, ніж сума боргу  – ще ж відсотки треба сплачувати. Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що пік виплат прийдеться на літо-початок осені. Саме тоді він прогнозує нове послаблення гривні. За його моделлю, на кінець року курс досягне 8,5 гривень за долар. Цікаво, що за неофіційними даними, приблизно такий же ж курс – 8,6 гривні за долар – очікує і МВФ.
В НБУ розробляється план заборонити кредитування українців в іноземній валюті, що убезпечить від загострення проблеми. Але зроблені борги все одно доведеться повертати. І це створить серйозний тиск на гривню в найближчі роки.

Чи ми подолали недовіру до гривні?
Падінню курсу восени посприяли ми самі – скуповуючи валюту. НБУ підрахував – з початку кризи населення купило готівкової валюти на 8 млрд. доларів більше, ніж продало. Чи цей фактор більше не діє?
Коли обвал призупинився, а НБУ почав по 7,8 продавати долари тим, хто повертає валютні кредити, скупка валюти зменшилася. У квітні попит майже зрівнявся з пропозицією.
Але це масло у вогонь завжди напоготові. Звичку тримати заощадження в доларах створила гіперінфляція початку 90-х. Новий обвал її відродив. Навіть без паніки попит на валюту з боку населення залишається загрозливо великим, а недовіра до національної валюти – убивчою. І це – ще один фактор майбутнього послаблення гривні.

Загроза від уряду
Як мав би діяти Кабмін, щоб забезпечити економічне зростання? Відповіді відомі. Модернізація енергоємних галузей, ефективне використання агроугідь, кредитне плече від уряду й банків для промислових виробників та аграріїв, низка реформ – земельна, податкова, реформа ЖКГ тощо.
Чи займається цим уряд? Що для цього робить Президент? Чи голосує за це парламент? Ні. А це означає, що економіка неодмінно нагадає – так жити не вийде. Врешті-решт, гривня обвалилася вже вдруге в новітній історії. В 1998 році не по прибутках жив уряд. В 2008-ому – разом з урядом чимала частина людей, банків та підприємств. Не вивчимо цього уроку – буде третій.
Наразі ж дії влади оптимізму не додають. Падіння економіки на третину зменшило сплату податків. В цих умовах уряд мав би скоротити видатки – наприклад, обмежити пенсії, вищі від середнього рівня. Але Юлія Тимошенко не бажає йти на непопулярні кроки. Нестачу фінансування уряд отримує з НБУ. Лише через купівлю державних облігацій Нацбанк з початку року надав бюджету 15 млрд. гривень.
Фактично, це друк незабезпечених грошей. Оскільки одночасно НБУ для підтримки курсу постійно продавав долари, повертаючи собі гривню, це поки що не призвело до інфляції. Хоча під час кризи такі гроші інші уряди витрачають не на проїдання, а на інвестиції в галузі, які хочуть оживити.
Нинішня стабілізація курсу зменшує продаж доларів Нацбанком. Це означає, що подальший друк може призвести до зростання цін. За ним неминучим буде й падіння курсу.

Що робити самому?
1. Порада номер один – жодних валютних кредитів. Їх можна брати, тільки якщо у Вас є великий металургійний завод, який щомісяця заробляє мільйони доларів.
2. Якщо вже взяли валютну позику, поверніть її так швидко, наскільки здатні. Немає жодних підстав очікувати довгострокового зміцнення гривні. Лише навпаки.
3. Є сенс домовлятися про конвертацію валютного кредиту у гривневий. Звісно, не під 30% річних, але погодитися на невеличке збільшення ставки варто. Ймовірне зростання долара або євро проти гривні це компенсують.
4. Якщо у Вас є вільні гроші на довгу перспективу, краще зберігати їх у валюті. Нехай НБУ пробачить нам цю пораду, але ймовірність знецінення гривневих заощаджень надто висока. Аж доти, доки ми не навчимося вибирати відповідальних політиків і вимагати від них не солодких, а ефективних рішень.

Думка експерта
2005 року Сергій Яременко – тоді заступник голови НБУ, який відповідав і за валютний ринок – гримнув дверима. Він подав у відставку на знак незгоди із зміцненням гривні, яке  голова НБУ Володимир Стельмах робив за рекомендацією першого уряду Юлії Тимошенко. Яременко передбачив стрімке зростання імпорту і обвал гривні. Тепер він – один з найпопулярніших серед журналістів експертів з курсу і персона нон-грата для керівництва НБУ. Ми попросили фінансиста поділитися прогнозами з  нашими читачами.
– Пане Сергію, Ви залишаєтесь головним песимістом України?
– Буде лише гірше. В нас немає жодної  підтримки експортерів, що вкрай важливо у цій ситуації. Немає кредитів, немає державної допомоги. Наприклад, як без кредитів виростять та зберуть врожаї аграрії?
– Тобто буде друга фаза кризи?
– Я чекаю, що почнуть валитися банки, від яких зараз залишився лише фасад. Це зжере активи клієнтів, які зберігають в них гроші, і буде новим ударом по економіці.
– А самі Ви де і в якій валюті тримаєте гроші?
– В мене доларовий депозит у маленькому банку, який влітку кінчається.
– Банк чи депозит?
– І те, і те.